Краля, лі, ж.

1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І.

2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!… Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35).

3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 298.