Краголь, гля, м.

1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. См. Краколь и скраголь.

2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 297.