Кочерга, ги, ж.

1) Кочерга. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462.

2) Въ курит, трубкѣ: треугольная металлическая пластинка, посредствомъ которой крышка прикрѣплена къ самой трубкѣ. Шух. І. 276.

3) Кочерга. Въ штанахъ: разрѣзъ спереди. Шух. І. 153. Ум. Кочере́жка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 295.