Коцюба, би, ж.

1) Кочерга. Мовчи, суко, чорт з тобою! ось я тебе коцюбою! Чуб.

2) Названіе вола съ выступающими впередъ и расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ загнуты наружу. КС. 1898. VII. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 295.