Котолуп, па, м.

1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334.

2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. І. 228. Вас. 189.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 293.