Коротко нар.

1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну.

2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький… сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. Коротенько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 288.