Кормило, ла, с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 285.