Копач, ча, м.

1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали. Ном. № 11717.

2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу. Грин. III. 284.

8) Заостренная палка, которою роютъ землю.

4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Гол. Од. 75. Ум. Копачик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 280.