Про УКРЛІТ.ORG

копанка

Копанка, ки, ж.

1) Копаніе, выкапываніе.

3) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брат була там у лісі копанка. Грин. І. 4.

3) Выкопанный прудикъ, сажалка. Вас. 200.

4) Расчищенное подъ посѣвъ мѣсто въ лѣсу, которое еще нельзя пахать, можно лишь копать. Желех. Вх. Зн. 27. Ум. Копаночка. Пішла пошукать води, аж найшла маленьку копаночку. Руч. Ск. II. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 280.

вгору