Копаниця, ці, ж.

1) Заступъ.

2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260.

8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 280.