Коноплина, ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. Ум. Конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці… роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 278.