Комірка, ки, ж.

1) Ум. отъ коме́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Н. п.

2) См. Бердо и блят.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.