Комора, ри и комо́ря, рі, ж.

1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. …Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Ти в коморі, я на дворі, — вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10.

2) Лавка. Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К ЧР. 25.

3) Таможня. Гайсин. у.

4) См. Ритки. Ум. Комірка, коміронька, комірочка. Ой в мене коморонька новая, в тій коморонці постілонька тісовая. Чуб. Да мати гуляти да не пускала, да й у комірочку да й зачиняла. Чуб. V. 9. Крамарю, крамарочку, одчиняй комірочку та сип перець та канаперець. Грин. III. 539.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.