Комин, на, м.

1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Чуб. VII. 381. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці. Левиц. І. 1.

2) Дымовая труба на крышѣ.

3) Полка кремневаго ружья. Шух. І. 231. Ум. Коминок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 275.