Колодій, дія, м.

1) Колесникъ. Левч. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. Гол. II. 470.

2) = Колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. Хата, 122.

8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. Ном. № 528. Справляти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки. О. 1861. X. Свидн. 62.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 271.