Колихати, шу́, шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, хну, неш, гл.

1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд.

2) = Колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет.

8) Качать на качеляхъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 269.