Коза́чка, ки, ж.

1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР.

2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419.

3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 265.