Козачина, ни, ж.

1) Молодой человѣкъ, молодець.

2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 265.