Ковтун, на, м.

1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп’яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340.

2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.

3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 262.