Ковнір, ра, м. = Ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. Ковніре́ць. А в нашого Василя… вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 262.