Княжецький, а, е.

1) = Княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.

2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 258.