Кмітити, кмітливий, кмітувати = Кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 257.