Кляскати, каю, єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, сну, неш, гл.

1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106).

2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 256.