Кляковий, а, е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. См. Кляк, клячити. Левч. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 256.