Клювак, ка, ж.

1) Клювъ. Вх. Лем. 425.

2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151.

3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 254.