Клопота, ти, ж. = Клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. Клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 252.