Клинцювати, цюю, єш, гл.

1) Забивать клинъ. Харьк. г.

2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 251.