Про УКРЛІТ.ORG

кластися

Кластися, дуся, дешся, гл.

1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись. Чуб. І. 294.

2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.

3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Чуб. І. 301. Кладеться на годину. Зміев. у. Се мені дорога кладеться. Ном. № 11358. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться. Ном.

4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора. Вх. Зн. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 248.

вгору