Клапоть, птя, м.

1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!

2) мн. Клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. Клаптик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 248.