Кендя, ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, дів.

1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72.

2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 235.