Кварта, ти, ж.

1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. ЗОЮР. І. 218. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. К. Г. Кв. Въ Полт. губ. квартами продаютъ сѣмена лука. Вас. 203.

2) Кварта — посуда. Чуб. VI. 112. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. Ум. Ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Чуб. V. 533. См. Еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 230.