I. Качання, ня, с.

1) Катанье, перекатыванье.

2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.

II. Качання, ня, с. соб. отъ качан. Ум. Качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 227.