Качалка, ки, ж.

1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб.

2) Катокъ для укачиванія полей.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 227.