Кача, чати, с. (мн. Качата и качата. Камен. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Н. п. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. Качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 227.