Кацап, па, м.

1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472.

2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. Ум. Кацапчик. Ув. Кацапюга. Св. Л. 192.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 226.