Про УКРЛІТ.ORG

каруца

Каруца, ци, ж.

1) Карета. Я тобі подарую… і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565.

2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 224.

вгору