Капшук, ка, м.

1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. Бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26.

2) мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Подольск. г. ЗЮЗО. I. 123. Ум. Капшучок. Не находив ти часом у себе… капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка… ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 219.