Капиця, ці, ж.

1) = Капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309.

2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.

3) мн. Гребень крыши на избѣ. Вх. Зн. 24.

4) Бранное слово.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 217.