Капелька, ки, ж.

1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Ном. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Рудч. Ск. Капельку там було сиру.

2) мн. Капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ. Вас. 184.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 216.