Капарити, рю, риш, гл.

1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех.

2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 216.