Канупер и канупір, ру, м.

1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор.

2) Канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. Кануперець. Грин. III. 539.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 215.