Канарейко, ка, м. Самецъ-канарейка. Як задумав горобейко женитися та й узяв дружка канарейка. Грин. III. 662. Ум. Канаре́єчок. Мій таточку, мій канареєчку. Мил. 184.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 214.