Камінець, нця́, м. Ум. отъ камінь.

1) Камышекъ.

2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув.

3) Синій камінець = Камінь 6. Мил. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 213.