Кам’яніти, ні́ю, єш, гл. = Каменіти. Мнжр. 29. Серце кам’яніє — таке мені горе. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 214.