Кам’яний, а, е. = Каменний. Жінка і кам’яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам’яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він… у кам’яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам’янеє сердечко. Мет. 203.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 213.