Калічка, ки, об. ум. отъ каліка.

1) Немного калѣка или маленькій калѣка.

2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109.

3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 211.