Калитка, ки, ж.

1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. Ном.

2) Писанка съ изображеніемъ калитки. КС. 1891. VI. 380. Ум. Калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. МВ. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв’яжись. Ном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 211.