Калита, ти, ж.

1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703.

2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 210.