Каламутити, мучу, тиш, гл.

1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій? Гліб.

2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.