Каламарь, ря, ж.

1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.

2) Пузырекъ.

3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. Каламарчик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 209.